Жан-Жак Руссо "Про суспільний договір"

«Про суспільний договір» («Про суспільний договір, або принципи політичного права») (1762) - праця видатного французького мислителя, представника епохи Просвітництва, прихильника теорії природного права Жана-Жака Руссо, в якій дається оригінальне трактування концепції «суспільного договору», що стала основою радикально-демократичного напрямку в політичній думці.

Зміст даної праці становить обґрунтування принципу «народного суверенітету», що полягає у виключному праві колективного суверена - народу - ухвалювати рішення щодо свого державного устрою.

Виступаючи одним із авторів концепції «суспільного договору», відповідно до якої виникнення держави трактується як акт передачі індивідом своїх природних прав верховній влади, Ж.-Ж. Руссо по-своєму підходить до осмислення природи державної влади.

Вважаючи, що «люди не можуть створювати нові сили, а здатні лише поєднувати і спрямовувати сили, які вже існують», Руссо стверджував, що в індивідів немає іншого способу самозбереження, «як тільки, об'єднавшись із іншими людьми, скласти суму сил, здатну змусити їх діяти узгоджено».

Таким чином, основне завдання суспільного договору полягає в тому, щоб «знайти таку форму асоціації, яка захищає загальною силою особистість і майно кожного», і завдяки якій «кожний, об'єднуючись із усіма, підкоряється, однак, тільки самому собі й залишається настільки ж вільним, як і колись».

Сутність суспільного договору Руссо визначає у такий спосіб: «кожний з нас передає у суспільне надбання і під вище керівництво спільної волі свою особистість і всі свої сили, і кожний член перетворюється на неподільну частину цілого».

Філософсько-політична доктрина Руссо, викладена в даній роботі, стала одним із основних ідейних джерел Великої французької революції.

РУССО (Rousseau), Жан Жак (1712-1778) - відомий мислитель, представник французького Просвітництва, прихильник теорії природного права. 

Теоретик концепції "суспільного договору". 

Філософсько-політична доктрина Руссо стала одним із основних ідейних джерел Великої французької революції. 

Основні праці: "Роздуми про походження й підстави нерівності між людьми" (1755); "Про суспільний договір" (1762) .

"Що є спільним у різних приватних інтересах, те й утворює суспільний зв'язок, і якби не було такого пункту, в якому сходилися б усі інтереси, то жодне суспільство не могло б існувати. Саме на підставі цього інтересу суспільство й повинне бути кероване. Я стверджую, що суверенітет, будучи тільки здійсненням загальної волі, не може ніколи відчужуватися, й що суверен, будучи не чим іншим, як колективною істотою, може бути представлений тільки самим собою; влада, звичайно, може передаватися, але не може передаватися воля".