Жак Дерріда "Держави-шахраї"

«Чи існують держави-шахраї? Аргумент сильнішого» (2001) - політична праця відомого французького філософа-постмодерніста Жака Дерріди, у якій за допомогою метафізичного категоріального апарату автор робить спробу проаналізувати сучасну політичну ситуацію в світі, а також характеризує основні політичні інститути на початку ХХІ ст.

Дерріда пропонує оригінальне трактування демократії, фактично пов'язуючи сучасну політичну ситуацію (тероризм, проблему міграції населення та ін.) з певною «сутнісною суїцидальністю суб'єкта». Дерріда відзначає, що демократія є поняттям, аналогічним поняттю суб'єкта - це народ, що засновує сам себе. Але той, хто засновує сам себе, неминуче приходить до «неможливого фантазму самогубства»: той, хто засновує сам себе, сам себе повинен і знищити. Розвиток будь-якої демократії, за Деррідою, неминуче проходить через цю точку - точку інтенсифікації та радикалізації демократії, адже вона починає зіштовхуватися сама із собою. (Так, наприклад, відбувається, коли демократичним шляхом приходять до влади ті, хто хоче зруйнувати демократію. Тоді демократія, щоб врятувати себе як демократію, повинна придушувати демократичні інститути).

Дерріда стверджує, що зловживання владою є складовою частиною самої суверенності: «Там, де з'являється суверенність, з'являються зловживання владою й Rogue States». Зловживання владою - це закон користування чужим майном, а який закон, така й «логіка» суверенності, що може панувати тільки безроздільно». Дерріда відзначає, що, оскільки суверенність завжди набувається «негожим способом», вона може прагнути лише до «необмеженої влади на обмежений період часу». Отже, не існує ніяких інших держав, крім держав-шахраїв. «Держава - це вже шахрай» - стверджує Дерріда.

Аналізуючи сучасну політичну ситуацію, Дерріда зазначає рубіжну для сучасного світу дату - 11 вересня 2001 р. Це - кінець епохи «холодної війни», що характеризувалася порядком, заснованим на рівновазі ядерного й міждержавного терору: «Разом з вежами Міжнародного торгового центру зруйнувався весь устрій (логічний, семантичний, риторичний, юридичний, політичний), що зробило можливим викриття «держав-шахраїв», які, в цілому, вселяють довіру. Абсолютна загроза перестала мати форму держави».

За Деррідою, у сучасному світі мова більше не йде про держави (статичні утворення, пов'язані з конкретними націями або територією), що представляють певну загрозу. Цей факт «робить марними всі риторичні зусилля для виправдання слова «війна» і тези, за якою «війна проти міжнародного тероризму» повинна вдарити по певних державах, які є опорою тероризму». Світ, за Деррідою, має справу не з класичною війною (міждержавною, громадянською чи з партизанською), оскільки мова вже не йде про опір окупантам, революційну боротьбу або боротьбу за незалежність і державотворення. «Більше не залишилося ніяких інших держав, крім шахраїв, і, відповідно, більше немає держав-шахраїв, - зазначає Дерріда. - Це поняття досягло межі своїх можливостей і наблизилося до більш ніж жахливого кінця своєї епохи».

ДЕРРІДА (Derrida), Жак (1930-2004) - французький філософ-постмодерніст, соціолог, засновник теорії деконструкції. Серед відомих праць у сфері політики - "Привиди Маркса" (1993); "Сила закону" (1994); "Чи існують держави-шахраї? Аргумент сильнішого" (2001).