Тома Аквінський "Про правління государів"

«Про правління государів» (Про правління государів, присвячене королю Кіпру) (1266) - відома праця видатного середньовічного теолога і філософа Томи Аквінського, у якій автор робить спробу об'єднати в новій доктрині держави політичні ідеї Арістотеля та християнські догмати.

"Багатство є не кінцевою метою господарювання, а лише засобом, як, наприклад, влада в політиці. Кінцевою ж метою господарювання є досягнення загального добробуту"

ТОМА АКВІНСЬКИЙ (Thomas Aquinas) (1225-1274) - середньовічний теолог і філософ. У роботі "Про правління володарів" здійснив спробу об'єднати ідеї Аристотеля та християнські догмати у новій концепції держави. У 1323 р. зарахований до лику святих. Основні праці: "Філософська сума (про істинність католицької віри проти язичників)" (1261-1264) та "Сума теології" (1265-1273). 

Обґрунтовуючи божественну природу будь-якої влади (у тому числі й світської), Тома Аквінський розглядав політику як виключно людську діяльність, що має додержуватися християнських канонів. Виходячи з арістотелевського визначення політики як способу досягнення загального блага, а також з розуміння людини як політичної істоти, вчений-богослов стверджував, що здійснення цього завдання залежить від встановленого Богом порядку. Останній полягає у підкоренні монархам, які персоніфікують собою державу. Государі ж, у свою чергу, будучи людьми, схильними до помилок у своїй діяльності (адже правитель може бути й тираном, що узурпує владу), повинні, з точки зору богослова, контролюватися владою духовною.

Тома Аквінський виділяє чотири «правильні» форми правління: монархію, аристократію, олігархію, демократію, а також особливу - змішану - форму, серед яких найкращою формою правління вважає монархію. Незважаючи на визнання справедливого характеру правління монархів, філософ вказує на межі державної влади, вихід за які (незаконне оволодіння владою, неправильне використання закону правителем, зловживання владою васалами) надає право народу на її повалення.