Шарль Луї Монтеск'є "Про дух законів"

«Про дух законів» (1748) - головна праця видатного французького філософа, політичного мислителя і правознавця епохи Просвітництва Шарля Луї Монтеск'є, в якій обґрунтовується концепція «розподілу влади», що стала класичною в політичній теорії та практиці.

Монтеск'є виділив три основні форми державної влади - республіку, монархію і деспотію, виникнення яких обумовлюються розмірами території, оригінальним кліматом, природними ресурсами та ін. Вчений виступав послідовним прихильником конституційної монархії, розробка ідеальної моделі якої втілилася в теорію «розподілу влади».

Розвиваючи ідеї Т. Гоббса, Дж. Локка й Ж.-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск'є пропонує оригінальний спосіб обмеження державної влади шляхом її розподілуна три рівноправні й незалежні гілки - законодавчу, виконавчу і судову.

Не розділяючи, на відміну від Локка, ідею про верховенство законодавчої влади, Монтеск'є доповнює принцип розподілу влади системою "стримувань і противаг", що покликана запобігти концентрації державної влади. Даний принцип був уперше реалізований на практиці Дж. Медісоном у Конституції США 1787 р.

В сучасному світі запропонований Монтеск'є принцип розподілу влади став обов'язковим засобом забезпечення законності, невід'ємним принципом демократичної, правової держави.

"Відомо вже за досвідом століть, що будь-яка людина, яка володіє владою, схильна зловживати нею, і вона йде у цьому напрямку, доки не досягне межі".

МОНТЕСК'Є (Montesquieu), Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Ла Бред і де Монтеск'є (1689-1755) - філософ, політичний мислитель і правознавець епохи французького Просвітництва, автор класичної теорії розподілу влади. Виступав одним із перших представників географічної теорії суспільного розвитку, вважаючи географічне середовище вирішальною причиною виникнення й існування різних форм державної влади та законодавства. Головна праця - "Про дух законів" (1748).