Реймон Арон "Демократія і тоталітаризм"
«Демократія і тоталітаризм» (1965) - всесвітньо відома праця французького вченого Реймона Арона, присвячена аналізу сутності політики й вивченню політичних режимів. Вперше робота була опублікована під назвою «Соціологія індустріальних суспільств; нарис теорії політичних режимів» як завершення трилогії під загальною назвою «Розвиток індустріального суспільства і соціальна стратифікація» (перші дві роботи - «18 лекцій про індустріальне суспільство», 1962, «Класова боротьба», 1964).
Розглядаючи зміст поняття «політика», Арон виділяє такі його значення, як:
- певна концепція, програма діяльності індивідів і соціальних груп з реалізації конкретних інтересів (англ. - policy),
- сфера громадського життя, протиборство й конкуренція різних політичних напрямків (англ. - politics).
При цьому, політика як програма дій і як сфера громадського життя тісно взаємозалежні. Арон відзначає, що оскільки будь-яка взаємодія між людьми передбачає наявність влади, сутність політики полягає в її здійсненні.
Арон намагається виявити характерні риси політичних режимів, а також пропонує критерії для їхньої класифікації. Вчений виділяє однопартійні системи (з монополією на політичну діяльність) і багатопартійні системи (що передбачають законність опозиції на основі принципу демократичного суперництва), наявність яких у політичній системі суспільства дозволяє говорити про такі режими:
- режими західної демократії (конституційно-плюралістичні);
- режими недемократичного - авторитарного й тоталітарного (комуністичного, фашистського, націонал-соціалістського) типу (з партією, що одноосібно володіє владою).
АРОН (Aron), Реймон Клод Фердінанд (1905-1983) - французький соціолог, політолог, філософ і публіцист, один із авторів концепцій індустріального суспільства та деідеологізації, прихильник лібералізму, противник марксизму і комунізму. У центрі наукових інтересів - проблеми демократії, типологія сучасних політичних режимів, порівняльний аналіз політичних систем. Автор багатьох наукових праць, серед яких: "Людина проти тиранів" (1946); "Розвиток індустріального суспільства та соціальна стратифікація" (1956); "18 лекцій про індустріальне суспільство" (1963); "Розчарування в прогресі" (1963), "Демократія і тоталітаризм" (1965) та ін.
