Освальд Шпенглер "Роки рішень"

«Роки рішень» («Роки рішень. Німеччина та всесвітньо-історичний розвиток») (1933) - праця видатного німецького філософа Освальда Шпенглера, присвячена аналізу геополітичної ситуації першої третини ХХ ст. Основою книги стала доповідь «Німеччина в небезпеці», зроблена в «Гамбурзькому патріотичному суспільстві» у 1930 р. і перероблена у монографію у 1932 р.

ШПЕНГЛЕР (Spengler), Освальд (1880-1936) - німецький філософ, історик, культуролог, автор оригінальної концепції циклічного розвитку культури. У своїй головній праці - "Занепад Європи" (1918-1922) обґрунтовував неминучість майбутнього руйнування західної (європейської) цивілізації. 

Оцінка геополітичної ситуації першої третини ХХ ст., запропонована Шпенглером у даній роботі, спирається на ідею лінійного розвитку культури. Автор відходить від ідеї циклічності та замкнутості культур (яка складала головний зміст всесвітньо відомої роботи «Захід Європи»), й аналізує зміст глобальних, загальносвітових тенденцій, що пронизують різні культури світу.

Загальносвітову ситуацію, що склалася на початок ХХ ст., Шпенглер аналізує в контексті закінчення «білої» і початку «кольорової» революцій, які становлять загрозу європейській цивілізації.

«Біла» світова революція, за Шпенглером, почалася із середини XVIII ст., з епохи Просвітництва. Причини загальноєвропейської кризи автор вбачає у радикальній зміні соціальних цінностей, що призводить до появи диктатури юрби у формі лібералізму та соціалізму ХІХ ст., а також більшовицької демократії ХХ ст. «Більшовизм, - підкреслює Шпенглер, - є останньою фазою ліберальної демократії після 1770 р. і останнім тріумфом політичного раціоналізму, що означає самовпевнене прагнення вдосконалити живу історію за допомогою книжкових систем та ідеалів».

Джерелом «кольорової» революції, за Шпенглером, є розбіжності у розвиненості господарських, політичних, військових і духовних компонентів «західної» (європейської) культури та «східної» культури «кольорового світу» (Японії, Китаю, Індії, африканських країн, Росії та ісламських народів). Початок кольорової революції Шпенглер пов'язує з поразкою Росії в російсько-японській війні 1904-1905 рр. А підсумки Першої світової війни вчений називає поразкою білої раси, вважаючи мир 1918 р. тріумфом «кольорового світу»: «Європа, а не Німеччина, програла світову війну, втративши повагу «кольорового світу».

Прогнозуючи розвиток міжнародних відносин, Шпенглер підкреслює нездатність США стати єдиною наддержавою. Надії на виживання сучасної цивілізації вчений пов'язує зі збереженням свого значення на геополітичній карті світу країн Західної Європи на чолі з Німеччиною.

"Ми увійшли в епоху світових воєн. Вона почалася у ХІХ столітті, продовжиться зараз та, імовірно, перейде в майбутню епоху. Вона означає перехід від світу держав XVIII століття до imperium mundi (світових імперій). У цю епоху переходу, безформності, виникають нові тенденції, спрямовані в далеке майбутнє. Розвиваються держави, здатні за своєю формою й положенням вести смертельну боротьбу за панування на планеті, і лише одну можна буде назвати imperium mundi. Гра в кості за світове панування розпочалася".