Мортон Каплан "Система і процес у міжнародній політиці"

«Система і процес у міжнародній політиці» (1957) - прауя відомого американського політолога Мортона Каплана, присвячена системному дослідженню міжнародних відносин.

З позицій системного підходу М. Каплан розробляє оригінальну типологію міжнародних систем, що включає в себе шість ідеальних моделей міжнародних систем:

• систему «балансу сил»;
• гнучку біполярну систему;
• тверду біполярну систему;
• універсальну систему;
• ієрархічну систему;
• систему одиничного вето.

Система «балансу сил», за Капланом, характеризується мультиполярністю: за такої системи має існувати не менше п'яти великих держав (у випадку, якщо число основних акторів стає менше, система перетворюється на біполярну). Вчений підкреслює, що дана система характеризується непередбачуваністю, ризиком виникнення конфліктів між неосновними політичним акторами, можливістю перерозподілу сил через укладення міждержавних союзів та ін.

Гнучка біполярна система - міжнародна система, в якій крім основних акторів - держав, існують союзи (блоки) держав, а також «універсальні актори» (міжнародні організації). Дана система, на думку автора, характеризується конфліктністю (прагненням конфронтуючих сторін до боротьби або за збереження своїх позицій, або за новий перерозподіл світу).

Тверда біполярна система подібна до гнучкої біполярної системи, але, на відміну від неї, припускає таку форму блокування, яка поєднує усіх існуючих політичних акторів. Формування такої системи, за Капланом, є логічним наслідком розвитку гнучкої біполярної системи й неминуче призводить до міжнародних конфліктів.

Універсальна система припускає наявність універсального актора - єдиного світового центру управління, що обмежує національні суверенітети та має виняткову компетенцію в урегулюванні конфліктів і підтримці миру.

Ієрархічна система представляє таку організацію, за якою менш розвинені в економічних відносинах країни підкорятимуться більш розвиненим, а на верхівці даної піраміди перебуватиме невелика кількість великих держав (можливо, на чолі з наддержавою).

Система одиничного вето стає можливою за умови тотальної рівності всіх політичних акторів (наприклад, у випадку загального поширення ядерної зброї), коли будь-який член міжнародного співтовариства, відстоюючи свої інтереси, здатен у будь-який момент повністю блокувати діяльність всієї системи. Каплан підкреслює, що дана система є найменш життєздатною серед усіх запропонованих.

Каплан відзначає, що із запропонованих моделей тільки перші дві існували в реальності (система «балансу сил» ефективно функціонувала в Європі у XVIII-XIX ст., прикладами гнучкої біполярної системи можна вважати протистояння країн Варшавського договору і НАТО), всі інші системи носять, за словами вченого, винятково евристичний характер. 

КАПЛАН (Kaplan), Мортон (1921-2017) - американський політолог, соціолог, фахівець із теорії міжнародних відносин і світових політичних систем, геополітик. Учень Р. Мертона. Критик ідеології комунізму. Головна праця - "Система і процес у міжнародній політиці" (1957).