Мойзес Наїм "Кінець влади"

«Занепад влади: від владних кабінетів до полів битви й церков, а потім і до держави, або чому сьогодні бути при владі означає зовсім інше, ніж колись» (2013) - світовий бестселер венесуельського політика, економіста та журналіста Мойзеса Наїма. Книга присвячена проблемі трансформації влади у сучасному світі.

НАЇМ (Naím), Мойзес (1952) - венесуельський політик, економіст та журналіст, колишній виконавчий директор Світового банку, у 1996-2010 рр. - головний редактор журналу «Foreign Policy». Автор понад 10 книг. Після виходу в світ книги "Кінець влади", Інститут Готтлиба Дуттвайлера включив його в список 100 найвпливовіших мислителів сучасності. Серед інших відомих праць - "Незаконність: Як контрабандисти, наркоторговці та наслідувачі захоплюють світову економіку" (2005); "Переосмислення світу: 111 сюрпризів XXI століття" (2016).

Книга присвячена аналізу феномену «занепаду влади» - однієї з найважливіших тенденцій, що змінюють світ у ХХІ столітті. «Влада вже не дає так багато, як раніше. - стверджує Наїм. - У ХХІ столітті владу простіше здобути, важче здійснювати й легше втратити». На думку дослідника, сучасний світ зазнав глибинних змін, які безпосередньо впливають на умови здобуття влади, її утримання і втрати. Ці зміни походять з трьох революційних трансформацій, які визначають наш час:

• революція збільшення, що характеризується збільшенням в усьому - від кількості країн до чисельності населення, стандартів життя, показників письменності й кількості продуктів на ринку;
• революція мобільності, що зумовила рух людей, товарів, грошей, ідей і цінностей в небачених досі обсягах до кожного куточка планети (включно з тими, що були раніше віддалені й недоступні);
• революція ментальності, яка відображає основні зміни в менталітеті, очікуваннях і прагненнях, що супроводжують ці зсуви.

Наїм відзначає, що ці глибокі й одночасно революційні зміни ослаблюють бар'єри навколо влади й ускладнюють ефективне володіння нею. Як наслідок, великі централізовані сучасні організації, чиї величезні активи вже не гарантують їм домінування, серйозно втрачають свої переваги, а в деяких випадках колишні переваги перетворюються на недоліки. Умови, в яких різні форми влади виражаються - включно з примусом, зобов'язуванням, переконуванням і мотивацією, - змінилися так, що до певної міри обмежили або й обернули на протилежне переваги розмірів.

Наїм визначає владу як здатність скеровувати поточні або майбутні дії інших груп чи індивідів або запобігати їм. Дослідник відзначає, що на практиці влада виражається через чотири різні засоби (канали):

• м'язи (сила або загроза застосування сили - грубий інструмент, за допомогою якого влада здійснюється в певних екстремальних ситуаціях);
• кодекс (мораль, традиції, культурні норми,суспільні очікування, релігійні вірування і цінності);
• реклама (здатність до переконання, зміни сприйняття ситуації);
• винагорода (надання матеріальних або інших вигід з метою зумовити поведінку об'єкта).

Наїм відзначає, що кінець Холодної війни й народження Інтернету були основними чинниками позбавлення влади переваг її розмірів, а отже, позбавлення здатності використовувати для ефективного управління велику веберівську бюрократію, що змінює світ. Щоб описати ці глибинні зміни й зрозуміти, як вони вливають на владу, потрібно розподілити їх на три категорії: революцію збільшення, революцію мобільності і революцію ментальності. Перша розхитує бар'єри навколо влади, друга обходить, а третя руйнує їх.

Революція збільшення стосується не лише кількості, вона стосується й якісного поліпшення людського життя: «Головна причина ось у чому: коли людей більше, а їхнє життя більш повноцінне, їх стає важче регламентувати й контролювати. Аби управляти, організовувати, мобілізовувати, впливати, переконувати, спрямовувати, стримувати і тримати в покорі велику кількість людей із загалом високими стандартами життя, потрібні зовсім інші методи ніж ті, які спрацьовували у менших і не таких розвинених спільнотах».

Революція мобільності (коли переміщується більша кількість людей ніж у будь-який інший період світової історії) також змінює розподіл влади всередині спільнот і між спільнотами - чи то через збільшення етнічних, релігійних і професійних діаспор, чи через існування окремих векторів ідей, капіталів і вірувань, що можуть як дестабілізувати, так і підсилювати владу.

Революція ментальності зумовлює глибокі зміни цінностей, стандартів і норм: «Вплив революції збільшення і мобільності неймовірно посилив когнітивний, навіть емоційний вплив ширшого доступу до ресурсів і здатності подорожувати, вчитися, встановлювати зв'язки й спілкуватися в значно більших масштабах і значно дешевше, ніж будь-коли в минулому. Це невідворотно загострює розрив між поколіннями в ментальності та світогляді».

Наїм зазначає, що всі три революції створюють виклики влади по всіх чотирьох її каналах - м'язів, кодексів, реклами й винагороди. Революція збільшення створює нову категорію виборців, краще освічених і краще поінформованих, а отже, значно менше схильних пасивно сприймати все, що їм нав'язують. Вони уважно стежитимуть за поведінкою кандидатів, активніше вимагатимуть змін і виборюватимуть свої права. Революція мобільності змінює демографічний склад електорату, роблячи його більш розмаїтим і фрагментованим. В окремих випадках вона навіть може висувати зацікавлених гравців, здатних вплинути на дебати й достукатися до виборців звіддалік, фактично навіть з інших країн. А революція ментальності породжує дедалі сильніший скептицизм стосовно політичної системи в цілому.

Наїм аналізує позитивні та негативні наслідки влади. До безперечно позитивних наслідків цього процесу дослідник відносить більш вільні суспільства, більшу кількість виборів і перспектив для виборців, нові платформи для організації громад, більше ідей і можливостей. Вчений підкреслює, що жоден з цих наслідків не є безумовним, і в кожному випадку можна зайти винятки, але загалом тенденція є досить чіткою. До небезпек занепаду влади відносяться втрата урядами здатності ухвалювати рішення, необхідні для вирішення внутрішніх проблем, а також втрата оперативності й ефективності у вирішенні проблем міжнародних. Занепад влади є також чинником, який сприяє виникненню і розвитку кримінальних і терористичних мереж, виникнення політичного екстремізму - сепаратизму, ксенофобії і сектантства - як в усталених демократіях, так і в поки що недостатньо стабільних політичних системах.