Михайло Бакунін «Державність і анархія»
«Державність і анархія» (1873) - праця російського філософа і політичного діяча, засновника російського народництва та теоретика міжнародного анархізму Михайла Олександровича Бакуніна, що присвячена обґрунтуванню основних положень анархізму.
БАКУНІН, Михайло Олександрович (1814-1876) - російський філософ і політичний діяч, засновник народництва і теоретик міжнародного анархізму, один із лідерів І Інтернаціоналу, ідейний супротивник К. Маркса. Вихідним моментом анархічної доктрини Бакуніна була ідея про знищення державності, що обмежує права й свободи особи в ім'я абстрактної ідеї загального блага. Під впливом ідей Бакуніна сформувався «бунтарський» напрямок революційного народництва. Основні праці: "Федералізм, соціалізм і антитеологізм" (1868); "Державність і анархія" (1873).
Вихідним моментом анархічної (гр. anarhia - безвладдя) доктрини Бакуніна є ідея про знищення державності, котра обмежує права й свободи особи в ім'я абстрактної ідеї загального блага. «Якщо є держава, то однозначно є й володарювання, відповідно, і рабство, - стверджує філософ, - держава без рабства, відкритого або замаскованого, немислима - от чому ми вороги держави».
Анархія, за Бакуніним, являє собою заключний етап еволюції суспільства, пов'язаний з поширенням ідеї свободи в масах у вигляді свободи індивідів та асоціацій.
В основі світогляду Бакуніна - ідея заперечення політичного примусу, прагнення до знищення державної влади й заміни політичної організації добровільною асоціацією громадян. «Ми - страшенні вороги будь-якої офіційної влади, нехай навіть і найреволюційнішої, - підкреслює Бакунін, - ми вороги всякої привселюдно визнаної диктатури, ми - соціально-революційні анархісти».
Заперечуючи й парламентські форми боротьби, й збройні виступи, основними засобами досягнення своїх цілей Бакунін проголошує різноманітні форми політичного протесту - страйки, демонстрації, бойкоти та ін.
Під впливом ідей Бакуніна сформувався «бунтарський» напрямок революційного народництва, що оформився у середині 1870-х років у вигляді масового «ходіння в народ» з метою пропаганди соціалізму й закликів до повстання.
