Макс Вебер "Політика як покликання і професія"
«Політика як покликання і професія» (1919) - «програмна» праця Макса Вебера, видатного німецького вченого, політолога й соціального філософа, одного із засновників нової політичної науки.
Макс Вебер розглядає зміст поняття «політика» у нерозривному зв'язку з процесом розподілу, збереження та зміни влади - «Хто займається політикою, той прагне до влади: або до влади як засобу, підпорядкованому іншим цілям (ідеальним чи егоїстичним), або до влади «заради неї самої», щоб насолоджуватися почуттям престижу, яке вона дає...».
Вчений підкреслює, що з ускладненням форм людської діяльності в процесі розвитку цивілізації зміст поняття «політика» стає все більш розмитим, і, зрештою, охоплює практично всі «види діяльності із самостійного керівництва». Це дає привід Веберу відзначити, що політика «має надзвичайно широкий зміст і охоплює всі види діяльності із самостійного керівництва» .
Розмірковуючи про різні
форми політичної діяльності, Вебер, виділяв два основних її види: життя "задля"
політики і "за рахунок" політики. Автор пропонує визначення політики (що згодом стало в політичній науці класичним)
як «прагнення до участі у владі або до
надання впливу на розподіл влади, чи то
між державами, чи то усередині держави між різними соціальними групами».
"Говорять про валютну політику банків, про дисконтну політику Імперського банку, про політику профспілки під час страйку; можна говорити про шкільну політику міської або сільської громади, про політику правління корпорації, нарешті, навіть про політику розумної дружини, яка прагне управляти своїм чоловіком. Звичайно, зараз ми не беремо настільки широке поняття за основу наших міркувань. Ми маємо намір у цьому випадку говорити лише про керівництво або вплив на керівництво політичним союзом, тобто в наші дні - державою. Отже, «політика», зважаючи на все, означає прагнення до участі у владі або до завдання впливу на розподіл влади - чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, які вона в собі містить".
ВЕБЕР (Weber), Макс (1864-1920) - німецький соціолог, історик, економіст, юрист, політолог і соціальний філософ. Засновник "розуміючої" соціології, автор теорії соціальної дії, вчення про ідеальні типи, один із засновників сучасної політичної науки (концепція легітимності влади, теорія бюрократії, дослідження демократії). Наукова діяльність Вебера істотно вплинула на розвиток сучасної політології, соціології, філософії й історіографії. Основні праці: "Протестантська етика й дух капіталізму" (1904-1905), "Про деякі категорії розуміючої соціології" (1913), "Політика як покликання та професія" (1919), "Політичні роботи" (1921), "Зібрання творів із соціології та соціальної політики" (1924), "Зібрання творів із соціальної та економічної політики" (1924) .