Карл Маннгайм "Ідеологія і утопія"

МАННГАЙМ (Mannheim), Карл (1893-1947) - німецький вчений, учень М. Вебера. З 1933 р. - у Великобританії. У центрі наукової уваги - вивчення сутності ідеології й утопічної свідомості. Основні праці: "Ідеологія й утопія" (1929), "Людина й суспільство в епоху перетворень" (1935), "Діагноз нашого часу: нариси воєнного часу, написані соціологом" (1943).

За Маннгаймом, будь-яка ідеологія являє собою «теоретизоване відбиття волі правлячої політичної еліти». Ідеології, у свою чергу, завжди протистоять «утопії» - нестійкі, емоційно забарвлені «духовні утворення», породжені свідомістю опозиційних соціальних груп.

Серед найважливіших ідеально-типових течій XIX-XX ст. автор виділяє:

• бюрократичний консерватизм;
• консервативний історизм;
• ліберально-демократичне буржуазне мислення;
• соціалістично-комуністичну концепцію;
• фашизм.

Надії на збереження демократії в епоху «масових суспільств», в умовах небезпеки встановлення тоталітарного режиму фашистського типу Маннгайм пов'язує з існуванням у кожному суспільстві творчої інтелігенції.