Йозеф Шумпетер "Капіталізм, соціалізм і демократія"

«Капіталізм, соціалізм і демократія» (1942) - відома праця американського соціолога, політолога та економіста Йозефа Алоїса Шумпетера, в якій формулюються основні положення посткласичної теорії демократії.

ШУМПЕТЕР (Schumpeter), Йозеф Алоїс (1883-1950) - американський економіст, соціолог, політолог XX ст., автор "елітарної теорії демократії", протипоставленої класичній демократичній теорії. Основні праці: "Теорія економічного розвитку" (1912), "Цикли ділової активності: теоретичний, історичний і статистичний аналіз капіталізму" (1939); "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942).

Аналізуючи загальну теорію капіталізму, Шумпетер відзначає, що розвиток капіталізму не можна зрозуміти, виходячи тільки з логіки економічних процесів. Велике значення у контексті даної проблеми набувають соціальні, культурні та політичні фактори. Аналізуючи їх, Шумпетер створює теорію "конкурентної демократії". Вчений протиставляє власну теорію класичній теорії демократії, яка базувалася на ідеях народного суверенітету, загальної свободи і загального добра. Дані поняття, за Шумпетером, втрачають свій зміст в умовах сучасного капіталізму; політика ж виступає продовженням та відбиттям економіки. Шумпетер підкреслює, що не існує чітко визначеного поняття загального добра, тому концепція свободи народу (або загальної свободи) не має під собою реальної основи.

Вважаючи класичну доктрину демократії помилковою, Вчений зазначає, що мова може йти лише про свободу більшості, аж ніяк не ідентичну «свободі народу» (а зведена у ранг «свободи народу» воля виборців має з нею мало спільного). Шумпетер визначає демократію як метод, певний тип інституціонального устрою для реалізації політичних рішень.

Конкурентна теорія демократії Шумпетера, таким чином, виходить із розуміння демократії як представницької влади, сформованої шляхом конкурентних виборів більшістю при одночасному збереженні гарантій меншості. Отже, за Шумпетером, стає можливим таке правління політичних еліт, що здійснюється за згодою народу та під його безпосереднім контролем.

"Перша, і при цьому головна мета кожної партії полягає в досягненні переваги, що дозволяє прийти до влади або залишитися при ній"