Ганс Моргентау "Політичні відносини між націями"

«Політичні відносини між націями» («Політичні відносини між націями: боротьба за владу і мир») (1948) - відома праця класика американської політичної науки, фахівця у сфері міжнародних відносин Ганса Йоахима Моргентау, присвячена розробці теорії міжнародної політики.

МОРГЕНТАУ (Morgenthau), Ганс Йоахим (1904-1982) - класик американської політичної науки в галузі міжнародних відносин, один із засновників школи "політичного реалізму". Як основний суб'єкт міжнародних відносин виділяв національну державу, що виражає свої інтереси в категоріях сили. Головна праця - "Політичні відносини між націями" (1948).

Метою даної книги є викладення основних положеньтеорії міжнародної політики, яка отримала назву «політичного реалізму».

Головною категорією політичного реалізму є поняття інтересу, визначеного в термінах влади. Саме це поняття, за Моргентау, пов'язує між собою розум дослідника та явища міжнародної політики. Воно визначає специфічність політичної сфери, її відмінність від інших сфер життя: «Без такого поняття, - відзначає вчений, - теорія політики, внутрішньої або зовнішньої, була б неможливою, оскільки в цьому випадку ми були б не в змозі відокремити політичні явища від неполітичних, внести впорядкованість у політичне середовище».

Основним суб'єктом міжнародних відносин, за Моргентау, є держава. Вчений стверджує, що зовнішня політика кожної держави визначається винятково її національними інтересами. На думку вченого, основа національного інтересу постійна, отже внутрішні чинники життя країни, які змінюються відповідно до обставин, не можуть вплинути на природу національного інтересу: зокрема, Моргентау відзначає, що національний інтерес не пов'язаний із характером політичного режиму. Відповідно, внутрішня і зовнішня політика є відносно автономними. 

"Національні інтереси об'єктивні, оскільки вони пов'язані із незмінною людською природою, географічними умовами, соціокультурними й історичними традиціями народу. Вони мають дві складові: одну постійну - це імператив виживання, непорушний закон природи; іншу змінну, що є конкретною формою, яку ці інтереси приймають у часі та просторі. Визначення цієї форми належить державі, що володіє монополією на зв'язок із зовнішнім світом. Основа ж національного інтересу, що відбиває мову народу, його культуру, природні умови його існування, залишається постійною".