Ґаетано Моска "Правлячий клас"
«Правлячий клас» (1896) - відома праця італійського вченого, юриста, одного з основоположників нової політичної науки Ґаетано Моска, що присвячена вивченню політичної еліти. В книзі Моска розвиває вперше сформульовану в роботі «Елементи політичної науки» ідею про наявність загальної для всіх соціальних систем особливості - існування прошарку людей, що здійснює панування над іншими.
МОСКА (Mosca), Ґаетано (1858-1941) - італійський вчений, юрист, один із засновників нової політичної науки. Разом із В. Парето вважається автором класичної теорії політичних еліт.Основні праці: "Теорія урядів і парламентський уряд" (1884); "Основи політичної науки" (1896, 1923); "Правлячий клас" (1896).
Головна теза книги Моска - неминучість розподілу суспільства (незалежно від соціально-політичних систем, розмаїтості суспільних груп і ідеологій) на два класи: правлячий клас, що виконує всі управлінські функції та користується пов'язаними з цим привілеями, і керований клас, неорганізована більшість. Таким чином, Моска відзначає, по-перше, сам факт існування нерівних за статусом соціальних груп - пануючої меншості та залежної більшості, а, по-друге, вказує на неминучість такого розподілу влади в будь-якому суспільстві. За Москою, влада не може здійснюватись усіма громадянами відразу (звідси - неможливість існування демократії). Суспільством завжди керує меншість - правлячий клас, що виконує всі основні політичні функції, монополізує владу і одержує вигоди зі свого привілейованого положення.
Основа влади меншості над більшістю - організованість. Меншість, за Москою, завжди має перевагу саме завдяки тому, що вона - меншість. Невеликій групі легше бути організованою, її члени можуть швидше здійснювати необхідні контакти між собою. Моска формулює це так: «Влада (панування) будь-якої меншості є непереборною для будь-якого індивіда з більшості, який є самотнім перед тотальністю організованої меншості».
Моска виділяє три основні якості, що дають можливість входження до правлячого класу: доблесть, багатство та церковний сан (з якими пов'язані три форми аристократії - військова, фінансова і церковна).
"В усіх суспільствах, починаючи із слаборозвинених, таких, що тільки досягли найнижчих щаблів цивілізації, і закінчуючи освіченими і могутніми, існують два класи: клас, що править, і клас, яким правлять. Перший клас, завжди менш численний, виконує всі політичні функції, монополізує владу й насолоджується перевагами, які ця влада приносить, у той час як другий, більш численний клас, керується й контролюється першим, тим або іншим, більш-менш законним, більш-менш довільним і насильницьким способом".