Фрідріх Енгельс "Походження родини, приватної власності й держави"

«Походження родини, приватної власності й держави» (1884) - відома праця німецького вченого, одного з засновників марксизму Фрідріха Енгельса, присвячена аналізу виникнення і становлення родини, соціальних класів та держави.

ЕНГЕЛЬС (Engels), Фрідріх (1820-1895) - німецький вчений, філософ, один із засновників філософського, економічного й політичного вчення марксизму, ідеолог пролетарського руху. Разом з К. Марксом керував діяльністю I Інтернаціоналу. Оригінальна філософська концепція, створена Енгельсом і Марксом - "діалектичний матеріалізм" - трансформувалася у ХХ ст. в основну ідею офіційних філософських шкіл низки тоталітарних держав комуністичного типу. Автор праць: "Положення робітничого класу в Англії" (1845); "Німецька ідеологія" (1845-1846, разом з К. Марксом), "Маніфест Комуністичної партії" (1848, разом з К. Марксом), "Революція й контрреволюція в Німеччині" (1851-52), "Революція в науці пана Євгенія Дюрінга (або Анті-Дюрінг)" (1878), "Походження родини, приватної власності й держави" (1884) та ін.

У своїй праці Енгельс досліджує процес розпаду первісного суспільства та утворення держави, аналізує особливості розвитку сімейних відносин у різних суспільно-економічних формаціях, обґрунтовує неминучість формування безкласового комуністичного суспільства.

До основних факторів еволюції первісного суспільства вчений відносить вплив природного середовища і способи виробництва матеріальних благ. Суспільний розподіл праці, розвиток знарядь праці поступово призводять до зростання продуктивності праці, появи прибутку і приватної власності. Родовий лад «вибухає розподілом праці та його наслідком - розколом суспільства на класи, - відзначає Енгельс. - На руїнах родового ладу піднімається держава».

Таким чином, Енгельс пов'язує появу державності з розподілом суспільства на класи (родоплемінна організація, на думку вченого, перетворюється на державну тоді, коли її зміст і функції зосереджуються на охороні економічних, політичних та ідеологічних інтересів групи, яка володіє основними засобами виробництва). «Держава, - підкреслює Енгельс, - це організація правлячого класу для захисту його від класу незаможного».

Від старої родової організації суспільства, за Енгельсом, держава відрізняється такими ознаками:

• розселенням населення по певних територіях;
• встановленням публічної влади, у тому числі органів примусу;
• появою податкової системи.

З розвитком виробництва, соціальної й майнової диференціації розвиваються й конкретні форми держави відповідно до певних суспільно-економічних формацій. Логічним завершенням розвитку суспільства, за Енгельсом, є досягнення безкласового стану (комуністичної суспільно-економічної формації), що неминуче призведе до зникнення держави.

"Матеріалістичне розуміння історії виходить з того положення, що виробництво, а слідом за виробництвом - й обмін його продуктів, становить основу будь-якого суспільного ладу, що в кожному існуючому в історії суспільстві розподіл продуктів, а разом з ним - і розподіл суспільства на класи або прошарки, визначається тим, що і як виробляється і яким чином ці продукти виробництва обмінюються".