Френсіс Фукуяма "Ідентичність"

«Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості» (2018) - книга провідного американського політолога Френсіса Фукуями, присвячена дослідженню ідентичності як одного з найвпливовіших чинників ефективності функціонування суспільства та держави.

ФУКУЯМА (Fukuyama), Френсіс (1952) - американський політолог, футуролог, автор концепції "кінця історії" ("Кінець історії та остання людина", 1992). Серед інших праць: "Великий крах. Людська природа й відтворення соціального порядку" (1999), "Наше постлюдське майбутнє. Наслідки біотехнологічної революції" (2002); "Державне будівництво: управління й світовий порядок у ХХІ столітті" (2004); "Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції" (2011); "Політичний порядок і політичний занепад. Від промислової революції до глобалізації демократії" (2014); "Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості" (2018).

У книзі Фукуяма досліджує вплив політики ідентичності на ліберальний світовий порядок в епоху популізму. Підкреслюючи тенденцію до зменшення кількості демократичних держав у сучасному світі за останні десятиліття, вчений відзначає, що у західних країнах все частіше перемагають популісти, а традиційне протистояння «правих» і «лівих» поступово змінюється конфліктом ідентичності різних суспільних груп: «Якщо основою політики ХХ ст. було протистояння, засноване на економіці («ліві» вимагали більшої рівності, тоді як «праві» - більшої свободи), починаючи з другого десятиліття ХХІ ст. місце цього протистояння займає питання ідентичності («ліві» набагато менше переймаються питанням загальної нерівності - тепер вони скоріше зайняті захистом прав різних маргіналізованих груп: латиноамериканців, чорношкірих, іммігрантів, ЛГБТ-спільноти, тощо; праві, між тим, переусвідомлюють себе як патріотів, які намагаються захистити традиційну національну ідентичність, що часто виявляється безпосередньо пов'язаною із расовою, етнічною або релігійною приналежністю».

Сучасну політику Фукуяма позначає як політику ресентименту, зміст якої полягає у мобілізації політичними лідерами своїх послідовників за допомогою експлуатації їх групових образ, почуттів приниження й недооцінки. Комплекс таких почуттів (ресентимент), що провокує публічне відновлення приниженої гідності, виявляється сильнішим за вплив людей, які переслідують лише економічні інтереси. «Саме на цьому, - відзначає автор, - грає Путін, говорячи про трагедію розпаду СРСР та про те, що Європа і Сполучені Штати скористалися слабкістю Росії у 1990-х роках, аби розширити НАТО на Схід. Він прагне того, аби до Росії ставилися не як до слабкого регіонального гравця, а як до великої держави. Так само уряд Си Цзиньпіна говорить про «сто років приниження Китаю» та про прагнення до статусу наддержави, який він мав тисячоліття. У демократичних державах ресентимент виявляється не менш сильним. Так, багато з тих, хто голосував за Дональда Трампа, сподівалися на «повернення Америці колишньої величі., а голосування по Брекзіту у Великій Британії відобразило тривогу виборців, які в умовах глобалізації стикнулися з втратою робочих місць та іншими наслідками деіндустріалізації». Отже, ідентичності можуть бути різними відповідно до належності до певної нації або держави, відповідно до релігійних переконань, сексуальної орієнтації, тощо. Проте усі вони є проявом загального феномену - політики ідентичності».

Фукуяма наголошує, що міра інклюзивності національної ідентичності має вирішальне значення для збереження ефективного сучасного політичного порядку. До основних функцій національної ідентичності, на думку вченого, належать:

1) Фізична безпека.

2) Якість управління.

3) Сприяння економічному розвитку.

4) Розширення кола довіри.

5) Підтримка соціального захисту.

6) Легитимізація демократії.

Дослідник наголошує, що саме ідентичність складає основу багатьох сучасних політичних явищ - «від нових популістських націоналістичних рухів до ісламістських угруповань та бурхливих розбіжностей в університетських кампусах». Тож «ми не можемо мислити про себе й своє суспільство інакше як у термінах ідентичності».