Джон Стюарт Мілль "Про свободу"

«Про свободу» («Есе про свободу», разом з Г. Тейлор) (1859) - політичний твір англійського філософа, економіста, державного діяча Джона Стюарта Мілля, присвячений обґрунтуванню ідей лібералізму та індивідуалізму.

МІЛЛЬ (Mill), Джон Стюарт (1806-1873) - англійський філософ, економіст, державний діяч; ідеолог лібералізму. Основні роботи: "Основи політичної економії й деяких аспектів їх застосування в соціальній філософії" (1848); "Про свободу" (1859); "Роздуми про представницьке правління" (1861).

У своїй роботі Мілль виступає з обґрунтуванням ліберальної доктрини природних прав людини, що вимагає від держави надання особистості максимуму свободи. Єдиним обмеженням індивідуальної свободи людини, за Міллєм, можуть бути права й свободи інших людей. «Влада суспільства над індивідуумом, - писав учений, - не повинна простиратися далі того, наскільки дії індивідуума стосуються інших людей; у тих же своїх діях, які стосуються тільки його самого, індивідуум повинен бути абсолютно незалежним над самим собою - над своїм тілом і духом він необмежений пан».

Мілль зазначав, що в житті людини існує така сфера, яка не має безпосереднього відношення до інтересів суспільства. Це та сторона людського життя й діяльності, що стосується тільки самого індивідуума - сфера індивідуальної свободи. До таких індивідуальних свобод людини вчений відносив:

• свободу совісті - «абсолютну свободу думки, почуття, думки відносно всіх можливих предметів, і практичних, і спекулятивних, і наукових, і моральних, і теологічних»;
• свободу вибору - «свободу влаштовувати своє життя згідно зі своїм особистим характером, за своїм особистим розсудом»;
• свободу об'єднання - «свободу діяти спільно з іншими індивідуумами, об'єднуватися з ними для досягнення будь-якої мети, яка не шкодить іншим людям».

Відповідно до ліберальної концепції «суспільного договору», що представляє процес формування держави як договір між народом і урядом, державна влада розглядається вченим як гарант суспільних прав, що забезпечує особисту безпеку й права власності. За Міллєм, будь-яка держава, переслідуючи власні інтереси, повинна забезпечувати кожній людині максимальну свободу від морального й фізичного тиску. 

"Цінність держави, в остаточному підсумку, виміряється цінністю індивідуумів, які його складають. Держава, що робить людей слухняними інструментами у своїх руках, навіть у тому випадку, коли проголошує благі наміри, незабаром усвідомить, що з маленькими людьми неможливо досягти великого, а вдосконалення державного апарату, якому все приносилося в жертву, нічого не дає".