Девід Гелд "Моделі демократії"
"Моделі демократії" (2006) - книга відомого британського політолога Девіда Гелда, присвячена критичному аналізу демократичних ідей в їх історичному розвитку. На відміну від попередніх видань (1987 та 1996 рр.), присвячених знайомству з основними уявленнями про демократію від Стародавньої Греції до сьогодення, редакція 2006 р. містить також аналіз низки новітніх моделей демократії та розгляд питання, що має означати демократія сьогодні в умовах тих політичних змін, які відбуваються у світі на початку нового тисячоліття.
ГЕЛД (Held), Девід Джонатан Ендрю (1951-2019) - британський політолог, експерт з міжнародних відносин, глобального управління. Співзасновник наукового видавництва «Polity Press», що спеціалізується в галузі соціології, політики та інших соціальних наук, головний редактор журналу «Global Policy», спів-директор Центру вивчення глобального управління в Лондонській школі економіки. Головні праці - "Глобальні трансформації" (1999); "Глобалізація / антиглобалізація" (у співавторстві з Е. Мак-Грю, 2002); "Глобальний пакт" (2004); "Дебати щодо глобалізації" (2005); "Моделі демократії" (2006).
Завданням своєї книги автор визначає дослідження питань, «чому демократія є такою важливою для людей, чому вона викликає таку кількість розбіжностей, та чому, не зважаючи на свою вразливість, демократія залишається найкращим з усіх можливих типів правління». Гелд зазначає, що демократія - не є панацеєю від усіх проблем людства, проте вона пропонує найбільш привабливий принцип легітимності - «згоду народу» як основи політичного ладу.
Під «моделлю демократії» вчений розуміє теоретичну конструкцію, що покликана відбивати головні елементи форми демократії та структуру відносин, що вони визначають. Гелд виділяє низку основних моделей демократії у контексті загальноісторичних умов і відносин, визначає їх особливості у співставленні з іншими моделями, з'ясовує їх слабкі та сильні місця, намагаючись дати нове розуміння демократі з урахуванням тих політичних змін, що формують сучасний світ на початку ХХІ століття.
"«Моделі демократії» - праця, що веде від політики міст-держав до історії національних держав і, в кінцевому рахунку, до міжнародної політики та глобальних трансформацій. Подана таким чином історія демократії являє собою історію фундаментальних змін природи політичного співтовариства та деяких ключових політичних можливостей, з якими ми маємо справу - сьогодні і в майбутньому".
Перша частина книги являє собою аналіз чотирьох класичних моделей демократії:
- класичної ідеї демократії у Стародавніх Афінах;
- республіканської концепції самоврядування спільноти (у двох варіантах - протекційного республіканізму та республіканізму розвитку);
- ліберальної демократії (також у двох варіантах - протекційної демократії та демократії розвитку);
- марксистської концепції прямої демократії.
Друга частина книги присвячена дослідженню п'яти новітніх моделей демократії:
- конкурентної елітистської демократії;
- плюралістичної демократії;
- правової демократії;
- демократії прямої участі;
- «дорадчої» демократії.
У третій частині книги розглядаються окремі важливі питання демократичної теорії та практики, а також піднімається питання про те, що має означати демократія сьогодні? Це питання вирішується шляхом оцінки сучасної релевантності демократичних надбань у контексті національної держави, а також у контексті розвитку взаємодії між державою та суспільством.
На думку дослідника, усі існуючі моделі демократії, окрім однієї («дорадчої»), можна поділити на два основні типи:
- пряму демократію (або демократію прямої участі) - систему прийняття рішень по суспільних справах,до якої безпосередньо залучені громадяни;
- ліберальна (представницька) демократія - систему правління, що охоплює обраних «посадових осіб», які представляють інтереси громадян.
Гелд відзначає, що сучасний період політичної історії людства є саме епохою демократії - демократія не лише займає надійні позиції на Заході, але й є прийнятою поза межами Заходу як найбільш прийнятна форма правління. Якщо в середині 1970-х рр. більше двох третин усіх країн могли обґрунтовано називатися авторитарними, то сьогодні в усіх регіонах світу спостерігається зміцнення демократичних процесів і процедур - тепер менше третини усіх країн можна назвати авторитарними. Таким чином, у сучасну епоху демократія стала провідним стандартом політичної легітимності.
Гелд наголошує, що будь-які дослідження
сучасного значення демократії має містити в собі додаткові питання - не лише
про «внутрішні» властивості демократії, але й про її «зовнішні» якості й
характеристики, адже однією з найпомітніших особливостей політики нового
тисячоліття стають проблеми, що долають національні демократичні кордони.
Процеси економічної глобалізації, питання збереження оточуючого середовища та
захисту прав меншин перетворюються на проблеми усієї світової спільноти.
Уявлення про сутність та межі демократії мають бути переглянуті у зв'язку з
процесом екологічної, соціальної та економічної глобалізації.