Девід Гелд, Ентоні МакҐрю "Глобалізація / Антиглобалізація"
«Глобалізація / Антиглобалізація» (2002) - відома книга Девіда Гелда та Ентоні МакҐрю, присвячена розгляду сучасної політики глобалізації. Розглядаються аргументи на користь глобалізації та проти неї, аналізується роль держави в сучасній політиці, роль глобального управління, основи нового глобального порядку.
ГЕЛД (Held), Девід Джонатан Ендрю (1951-2019) - британський політолог, експерт з міжнародних відносин, глобалізації, глобального управління. Один із співзасновників наукового видавництва «Polity Press», що спеціалізується в галузі соціології, політики та інших соціальних наук, головний редактор академічного журналу «Global Policy», спів-директор Центру вивчення глобального управління в Лондонській школі економіки. Головні праці - "Глобальні трансформації" (співавтор, 1999); "Глобалізація / антиглобалізація" (у співавторстві з Е. МакҐрю, 2002); "Глобальний пакт" (2004); "Дебати щодо глобалізації" (2005); "Моделі демократії" (2006).
МАКҐРЮ (McGrew), Ентоні (1954) - британський політолог, експерт з питань глобалізації та глобальної політики. Головні праці - "Імперія (США у ХХ столітті)" (1995); "Трансформація демократії? Глобалізація та територіальна демократія" (1997); "Глобальні трансформації" (співавтор, 1999); "Глобалізація / антиглобалізація" (у співавторстві з Д. Гелдом, 2002); "Глобалізація та світова політика" (2010);
Автори виходять із визначення глобалізації як процесу прискорення та вдосконалення різноманітних міжнародних потоків товарів та інформації в загальному контексті соціального розвитку. На їхню думку, глобалізація пов'язана зі зміною або трансформацією загальнолюдської організації, що пов'язує віддалені спільноти і «щоразу владніше накладає відбиток на регіони світу».
Аналізуючи зміни, які сталися в природі та формі політичного життя, автори виділяють появу «активних структур» - широких політичних мереж взаємодії і творення норм. Користуючись швидкими комунікаціями, політичні дії та рішення зв'язуються в комплексні мережі політичної взаємодії.
Ідея глобальної політики піддає сумніву традиційне розмежування -територіальне, позатериторіальне, встановлене в загальноприйнятих концепціях міжнародної політики, висуваючи на перший план різноманіття взаємозв'язків, що виходять за межі держав і спільнот у глобальному світовому порядку. До моделі широкого політичного взаємозв'язку відноситься широка мережа міжнародних недержавних організацій, транснаціональних груп інтересів, діяльність ключових міжнародних форумів та ін. «Національні уряди - відзначають автори, - стають все більш обмеженими численними глобальними, регіональними і міжрівневими системами управління».
Автори роблять висновок, що існуючі в світі політичні спільноти більше не можна вважати «окремими світами», відгородженими політичними одиницями, всі вони інтегровані в «складні структури взаємопов'язаних сил, стосунків і мереж». Навіть наймогутніші держави зазнають впливу «змінюваних умов і процесів регіонального і глобального характеру». Кожна сучасна держава щодалі більше оплутується павутиною регіональних і глобальних зв'язків, які поширюються наднаціональними, міждержавними і транснаціональними силами. Суверенність держав у сучасному світі ставиться під питання, адже глобалізація, за висновками авторів, позбавляє їх можливості діяти самостійно, роль влади трансформується. Ефективна політична влада не локалізується в національних урядах - вона розподіляється різноманітними силами та структурами на національному, регіональному й міжнародному рівнях: «ідея політичної спільності долі - самовизначеної колективності - не може більше обмежуватися кордонами національної держави як такої».