Деніел Дж. Елазар "Порівняльний федералізм"

«Порівняльний федералізм» (1995) - відома праця ізраїльського та американського політолога, фахівця в галузі дослідження федералізму Деніела Дж. Елазара, присвячена аналізу принципів федеративного державного устрою.

Д. Дж. Елазар пропонує оригінальну типологію федералізму, а також дає порівняльний аналіз федеративного державного устрою в сучасному світі, зазначаючи, що останнім часом федералізм перетворився на одну з найважливіших проблем світової політики й, відповідно, політичної науки.

Елазар виділяє такі типи федералізму:

• Федерація у класичному вигляді (federation) - форма організації державної влади, що припускає наявність єдиного центрального уряду. Складові її одиниці одержують право, з одного боку, на самоврядування, з іншого боку - на співучасть у загальному конституційному управлінні утворенням в цілому. Повноваження центрального уряду делегуються населенням усіх складових одиниць. До класичних сучасних федерацій Елазар відносить США, Швейцарію та Канаду.
• Конфедерація (confederation) - тип федералізму, що був загальновизнаною формою державного устрою до 1787 р. За конфедеративним устроєм одиниці, що об'єдналися, утворюють союз, але в значній мірі зберігають свій суверенітет і законодавчі повноваження. Прикладом сучасної конфедерації може виступати Європейський Союз.
• Федералізм (federacy) - асиметричні взаємини між федерованою державою й великою федеративною державою. У цьому випадку основою підтримки союзу є збереження федерованою державою широкої внутрішньої автономії за відмови від певних форм участі в управлінні федеративним утворенням. В США подібний устрій називається співдружністю (commonwealth). У такий спосіб будуються відносини цієї країни з Пуерто-Рико й Гуамом.
• Асоційована державність (associated statehood) - федерована держава, що в меншому ступені пов'язана з федеративною (а конституція, як правило, передбачає можливість розриву існуючих зв'язків, за певних умов). Подібного роду відносини встановлені між США з одного боку, і Федерованими Штатами Мікронезії й Маршалловими островами - з іншого.

Окрім перерахованих, Елазар виділяє й інші - квазіфедеративні - форми державності, серед яких:

• унії (наприклад, Велика Британія);
• ліги (асоціація держав Південно-Східної Азії);
• кондомініуми (Андорра під протекторатом Франції та Урхельського єпископа (Іспанія);
• конституціональна регіоналізація (Італія);
• конституціональне самоврядування (Японія).

Порівняльні дослідження федералізму дозволяють Елазару зробити такі висновки:

• життєво важливим для федералізму є наявність громадянського суспільства;
• в основі федеративної матриці лежить територіальний принцип;
• життєздатність федерації в значній мірі визначається єдністю політичної культури;
• ефективність функціонування федерації залежить від можливості досягнення балансу між співробітництвом центрального уряду й федерованих одиниць, а також конкуренції між ними.

ЕЛАЗАР (Elazar) Деніел Дж. (1934-1999) - ізраїльський та американський політолог, експерт з питань федералізму, політичної культури, єврейської політичної традиції, Ізраїлю та світової єврейської спільноти. Засновник та президент Міжнародної асоціації центрів з дослідження федералізму, голова Ізраїльської асоціації політичних наук. Головні праці - "Американський федералізм: погляд зі штатів" (1966); "Політика американського федералізму" (редактор, 1969); "Федералізм і політична інтеграція" (редактор, 1979); "Єврейська політика: єврейська політична організація від біблійних часів до сьогодення" (1985); "Федеральна демократія. На прикладі США та Європи" (редактор, 1986); "Порівняльний федералізм" (1995).

"Федерація являє собою форму організації державної влади, головні принципи якої були сформульовані засновниками Сполучених Штатів у Конституції 1787 р. Федерація передбачає утворення єдиного центрального уряду, а ті одиниці, що її складають, отримують право, з одного боку, на самоврядування, з іншого - на співучасть у загальному конституційному управлінні. Повноваження центрального уряду делегуються населенням всіх складових одиниць. Для розпуску федерації потрібна згода всіх або більшості складових одиниць".

"В основі федеративної матриці - територіальний принцип. У нинішні часи федералізм, що будується на якійсь іншій основі, виявляється досить недовговічним... Як тільки впали тоталітарні режими СРСР, Чехословаччини та Югославії, ці країни розкололися, і, щонайменше у двох випадках із трьох, цей розкол спричинив кровопролиття".